Соц?ально-пол?тичний та економ?чний розвиток радянського сусп?льства у 1920 рр. ХХ ст. проходив в умовах в?дсутност? обмежень цив?льних прав та свобод ?врейського населення, як? ?снували в кра?н? за час?в рос?йського царату.
Таке становище було викликано насамперед загальним стратег?чним напрямом радянсько? нац?онально? пол?тики та скасуванням царського анти?врейського законодавства. Безумовно, цей крок являв собою прогресивне соц?альне перетворення того часу, яке вже в?дбулося у б?льшост? ?вропейських кра?н. Проте ця под?я через ряд причин, пов.язаних ?з специф?кою сусп?льного ? соц?ально-пол?тичного розвитку Рос??, викликала ворожнечу з боку деяких соц?альних груп, для яких анти?врейське законодавство було нев?д'?мним чинником життя.
Потр?бно зазначити, що радянська влада боролася з пригнобленням ?вре?в лише у випадках побутового антисем?тизму, в той час, як сама проводила пол?тику, спрямовану проти ?врейсько? громади, бажання ?вре?в створити свою державу, ?врейсько? осв?ти ? ?врейських традиц?й. Вона пересл?дувала прихильник?в вивчення мови ?врит та рел?г?йних д?яч?в. Цю пол?тику також можна охарактеризувати як антисем?тську.
Проте проблема боротьби з антисем?тизмом у 1920 роки була важливою складовою частиною радянського нац?онально? пол?тики. У друг?й ?х половин? виходить велика к?льк?сть публ?кац?й у прес?, науково-популярно? л?тератури, де йдеться про боротьбу з антисем?тизмом. У ц?й боротьб? важливе м?сце займав зовн?шньопол?тичний аспект. Необх?дно було п?дтримати репутац?ю “захисника в?д контрреволюц?йних антисем?тських к?л”.
В?дразу ж п?сля початку встановлення радянсько? влади в Укра?н? 1 лютого 1919 року було видано декрет «Про покарання за аг?тац?ю, спрямовану на розпалювання нац?онально? ворожнеч?». У ньому, зокрема, зазначалося: «Намагаючись покласти край нац?ональному цькуванню, яке п?дсилилося останн?м часом, Тимчасовий роб?тничо-селянський уряд Укра?ни постановля?: 1.П?ддаються арешту та суду революц?йного трибуналу як контр-революц?онери ус?, хто аг?ту? за розпалювання почутт?в нац?онально? ворожнеч?; 2. За вказан? в п.1 злочинн? д?яння винн? п?ддаються ув.язненню строком не менш як на 5 рок?в».1
Антисем?тизм у 20-т? роки мав р?зноман?тн? форми ? торкнувся практично ус?х соц?альних прошарк?в ? груп. Не винятком був також апарат радянських ? парт?йних прац?вник?в.
Сл?д зазначити, що в основному прояви антисем?тизму, що завдяки д?ячам ?всекц?й потрапляли в поле зору представник?в влади, д?ставали г?дний оп?р. У багатьох випадках на так? явища в?дпов?дно реагували правоохоронн? органи. Проте антисем?тизм пустив сво? корен? ? серед роб?тник?в орган?в радянського правопорядку. У м. Лугин? Коростенського округу, наприклад, за даними ком?с?? ?всекц??, народний суддя за т? ж сам? протиправн? вчинки накладала штрафи на селян по 50 коп?йок, а на ?вре?в - по 150 карбованц?в. У м. Ярмолинц? Проскур?вського округу п?сля того, як сп?вроб?тники пошти вбили ?врея-парт?йця, призначеного туди для роботи листоношею, м?сцева влада ? правоохоронн? органи ухилялися в?д д?й, як? б сприяли виявленню вбивць.2
На той час з.явилася велика к?льк?сть пропагандистсько? л?тератури з цього питання. Св?дчення газетних публ?кац?й, документи колишнього спецхрану дають уявлення про те, що прояви антисем?тизму у с?льських районах Укра?ни дедал? поширювалися, зокрема, у середин? 1920 рок?в. У Кривор?зькому, Тульчинському округах мають м?сце масов? заяви про засилля ?вре?в у держапарат?, про те, що “?вре? мстяться християнському населенню за допомогою радянського режиму”. Селяни Подол?? на численних дискус?ях часто трактували пол?тичну боротьбу на ХIV з'?зд? парт?? як “боротьбу ?вре?в та рос?ян за владу”.3
П?дходи до проблем антисем?тизму р?зних сусп?льних верств не були однаковими. Представники ?всекц??, наприклад, вважали одним з прояв?в антисем?тизму обмеження вступу до парт?? за нац?ональною ознакою. У ход? роботи одн??? з ком?с?й ?всекц?? було виявлено, що в Ободовському район? не приймали анкети ?вре?в для вступу до парт?? ? комсомольських осередк?в. Водночас до парт?? приймали селян, про яких усе ?врейське населення зазначало, що вони брали участь у погром? м?стечка п?д час громадянскьо? в?йни. У м. Добровеличц? Первомайського округу голова райвиконкому перешкоджав вступу ?вре?в до парт??, ? п?д час авар?? з трактором, яка трапилась у сел?, заявив, що “100 ?врейських смертей не коштують рани одн??? рос?йсько? людини”4 . Не реагувати на масов? прояви антисем?тизму влада б?льше не могла ? почала проводити аг?тац?ю у трудових колективах ? за м?сцем проживання з метою перешкодити розвитку в кра?н? анти?врейских настро?в. Так, у 1928 роц? були розроблен? тези для допов?дей на профсп?лкових зборах трудових колектив?в м. Зинов.?вська. У них, зокрема, говорилося: “Антисем?тизм, незважаючи на сво? глибок? ?сторичн?, економ?чн? та ?деолог?чн? причини, ? одним з контрреволюц?йних д?й. “Христопродавц?”, хами ? просто ”нахаби ? боягузи” ? в кожн?й нац??, вони вид?ляються у середовищ? кожного класу ? сказати математично точно, що серед ?вре?в ?х б?льше, а серед англ?йц?в менше неможливо”.5
Поряд ?з роз'ясненнями шкоди в?д антисем?тизму ? наведенням приклад?в траг?чних насл?дк?в, до яких в?н часто призводив, кер?вництво парт?? та ?всекц?й розробляло рекомендац?? щодо його подолання.
До перел?ку основних заход?в по боротьб? з антисем?тизмом входили так?: “1) Масове переселення ?вре?в на село, призов в арм?ю, щоб ?нш?... зжилися з ?вреями - р?вноправними громадянами СРСР; 2) комун?стам ? комсомольцям ... не т?льки намагатися створити товаришам-?вреям атмосферу сп?льно? прац?, але ? кровно, шляхом шлюб?в, перепл?татися; 3) видати ?стор?ю ?врейського народу ? ?врейсько? рел?г?? з викриттям ?? антинауково? ? антигромадсько? ?деолог??; 4) боротися ?з ?врейськими анекдотами, ?з “заячою ф?лософ??ю ?вре?в-кустар?в, ?з пасивн?стю ?врейських роб?тник?в. (Розроблен? П.Г. Шевцовим, м. З?нов.?вськ (1928 р.)”.6
У ц?лому основн? рекомендац?? щодо боротьби з антисем?тизмом виконувалися в ход? переселенсько? ? антирел?г?йно? пол?тики радянсько? влади. Досить ефективно проводилася боротьба у трудових колективах з побутовим антисем?тизмом. Однак шляхи ц??? боротьби та ?? програма дуже часто мали сам? по соб? антисем?тський ухил.
Антисем?тська пропаганда проводилася також за допомогою лист?вок. У одн?й з таких лист?вок, виявлен?й у м. Н?жин? у серпн? 1926 року, зокрема, зазначалося: “Укра?нц?, рос?яни... Будьте готов? ? ?дин? до близького моменту - моменту стати повновладними ? незалежними хазя?нами у сво?й кра?н?. Будьте готов? вдарити з ус??ю силою ? ненавистю по продажних жидах ? вс?х жидовствующих, з?пхн?ть ?х з? свого натрудженого, п?тного горба ? жорстоко розправтеся з ними. Тр?поти, ?удове плем'я, тр?поти ? знай, що година в?дплати близька. Вибирайте, жиди, одне: чи холодну страшну могилу у Рос??, чи ?нше життя в Палестин?. Селянин, готуй могутн?й к?л ? вили. Роб?тник, готуй важкий молот ? лом”.7
В?дношення Лен?на до данного питання було в?дображено у ц?лому ряд? публ?кац?й. Так, в одному з кв?тневих номер?в (1929 р.) газети «Наш Союз», яка виходила у Франц??, була надрукована стаття В. Бонч-Бру?вича «В?дношення Володимира ?лл?ча Лен?на до антисем?тизму».
Зазначивши, що Лен?н — великий ?н?ц?атор зовс?м ?ншого п?дходу до нац?онального питання, автор статт? звинуватив б?лий рух у масовому пересл?дуванн? ?вре?в ? протипоставив цьому ганебному явищу обнародуваний у липн? 1918 року декрет Радянсько? влади про боротьбу з антисем?тизмом. Текст документу наводився повн?стю, позиц?я ж Лен?на розкривалася як така, що в?дпов?дала р?вноправност? ?врея-труд?вника з трудящими ?нш?х нац?й.8
Отже можна зробити висновок, що боротьба Радянсько? влади з антисем?тизмом була половинчата ? недостатня. Хоча у ц??? пол?тики були ? певн? здобутки. На жаль у 30-х роках та п?зн?ше, з перемогою в СРСР ?. Стал?на, антисем?тизм став одним з елемент?в державно? нац?онально? пол?тики.
Замечания/предложения
Сайт создан и поддерживается
Клубом Еврейского Студента
Международного Еврейского Общинного Центра
«Мигдаль»
.
Адрес:
г. Одесса,
ул. Малая Арнаутская, 46-а.
Тел.:
(+38 048) 770-18-69,
(+38 048) 770-18-61.
Председатель правления центра
«Мигдаль» —
Кира Верховская
.
