БС"Д
Войти
Чтобы войти, сначала зарегистрируйтесь.
Главная > Мигдаль > События > Одесса и еврейская цивилизация - 3 > 3-я Международная научная конференция «Одесса и еврейская цивилизация» > АНТИСЕМ?ТИЗМ В ЧЕРВОН?Й АРМ?Ї У РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ В?ЙНИ НА ТЕРИТОР?Ї УКРАЇНИ
Оглавление

АНТИСЕМ?ТИЗМ В ЧЕРВОН?Й АРМ?Ї У РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ В?ЙНИ НА ТЕРИТОР?Ї УКРАЇНИ
Олександр Музичко, доц. ?сторичного факультету ОНУ ?м. ?.?. Мечн?кова (Одеса)

На територ?? Укра?ни ?врейський народ пережив дек?лька чорних стор?нок сво?? ?стор??. Одним з найтраг?чн?ших пер?од?в для ?вре?в була Громадянська в?йна, що розгорнулася в Укра?н? в 1918-1921 роках. Пер?оди соц?ально-пол?тичних криз завжди боляче в?дбивалися на дол? ?вре?в. Проте, масштаби антисем?тських настро?в, погром?в, що спостер?галися в т? часи в Укра?н?, перевершили найг?рш? оч?кування. Ворогуючи сторони перекладали в?дпов?дальн?сть за розпалювання антисем?тизму та погроми один на одного. Однак, ? п?сля зак?нчення Громадянсько? в?йни год? було чекати на об.?ктивне досл?дження болючо? теми. В СРСР досл?дження проблеми антисем?тизму в 1918-1921 роках переважно не п?д?ймалося вище р?вня пропагандистсько-лайливих обвинувачень на адресу в?йськ Директор?? УНР ? особисто С. Петлюри, а також головнокомандуючого В?йськовими силами П?вдня Рос?? генерала А. Ден?кина. Переважно апологетичний характер носили прац? представник?в антиб?льшовицьких сил. Великий внесок у накопичення фактичного матер?алу зробили ?врейськ? автори, але ? в ?х працях нер?вном?рно висв?тлен? вс? аспекти проблеми. Безумовно, до найскладн?ших з них належить вивчення антисем?тизму серед солдат головного символу б?льшовистсько? парт?? — Роб?тничо-Селянсько? Червоно? арм?? (рос. - РККА). П?д час Громадянсько? в?йни з.являлася досить суперечлива ?нформац?я. В 1919-1920 роках в ?ноземн?й прес? ?врейськ? д?яч? зазначали участь червоноарм?йц?в в погромн?й хвил?, що прокотилася Укра?ною1. В той же час, газета .Еврейское слово” в травн? 1920 року заперечувала участь б?льшовик?в у погромах.2 У 1920-? роки в ем?грац?? в повний голос про в?дпов?дальн?сть б?льшовик?в та ?х збройних сил за погроми заявляли ?врейськ? автори Д. Пасманик, А. Маргол?н, С. Гус?в-Оренбургський, укра?нець О. Шульг?н. Жахи Громадянсько? в?йни у вс?й ?х неприхован?й багатогранност? не стерлися з? св?домост? ?врейського народу. Так, Н. Мандельштам згадувала: .Червон? кричали .буржу?” ? теж громили по маленьким м?стечкам”.3

Однак, в СРСР проблема .Антисем?тизм ? Червона арм?я”, чи ширше — .Б?льшовизм та антисем?тизм” надовго стала забороненою чи викривленою. Б?льш того, в енциклопед?? .Великий Жовтень ? Громадянська в?йна на Укра?н?” (1987) ми взагал? не знайдемо гасел .Погром” та .Антисем?тизм”. Довгий час для перес?чно? радянсько? людини чи не ?диним джерелом знайомства з ц??ю проблемою був тв?р ?. Бабеля .Конармия”. Оск?льки письменник перебував у лавах Першо? К?нно? арм?? С. Будьоного, то його тв?р носив мемуарний характер. Однак, з очевидних причин проблема антисем?тизму в .славн?й арм??” С. Будьоного та ?? участь у погромах була показана скор?ше метафорично. Лише з щоденника ?. Бабеля, що був опубл?кований т?льки наприк?нц? ?снування СРСР, люди нарешт? д?зналися неприховану правду. Зокрема, вони могли прочитати такий запис: .Стара п?сня — ?вре? пограбован?, подив, чекали радянську владу - раптом - крики, нагайки, жиди... ?врей-швець чекав радянську владу - в?н бачить жидо?д?в ? граб?жник?в”.4

Попри сучасн? досл?дження проблеми в контекст? б?льш загальних питань ?стор?? Громадянсько? в?йни, у громадському та частково науковому середовищ? при словосполученнях .Антисем?тизм та погроми в Громадянську в?йну” виникають асоц?ац?? з С. Петлюрою, А. Ден?киним, селянськими формуваннями. Як ? ран?ше, б?льшовики переважно мають репутац?ю чи не ?диних захисник?в ?вре?в в часи Громадянсько? в?йни. Сучасна ?стор?ограф?чна ситуац?я вже дозволя? б?льш об.?ктивно п?д?йти до висв?тлення проблеми. З одного боку ?? актуальн?сть пов.язана з необх?дн?стю написання неупереджено? та повно? ?стор?? Громадянсько? в?йни в Укра?н?, з ?ншого - наявн?стю проблеми подолання антисем?тизму ? в наш? дн?.

В дан?й статт? на основ? доступно? нам ?стор?ограф?чно? та джерельно? бази зд?йснена спроба узагальнюючого нарису проблеми м?сця РККА в антисем?тських ексцесах Громадянсько? в?йни на територ?? Укра?ни, що передбача? висв?тлення таких аспект?в, як масштаби антисем?тських настро?в в РККА в Укра?н?, участь РККА в погромах, ?х масштаби та причини цих явищ.

.Краткая еврейская энциклопедия” визнача? антисем?тизм, як ?деолог?ю ? пол?тичний рух, спрямований на боротьбу з ?врейством5. Анал?з джерел перекону?, що протягом вс?х рок?в Громадянсько? в?йни антисем?тськ? настро? серед вс?х чин?в Червоно? арм?? були гострими. Ком?сар 45 див?з??, що переважно складалася з селян, А. Гр?нштейн згадував, що в пол?тв?дд?л третьо? Укра?нсько? арм?? нер?дко надходили донесення, що червоноарм?йц? зривають вив?ски виконкому, говорячи, що це .жид?вскьк?” вив?ски, що там для селян готують комун?ю6. Голова Раднаркому УСРР Х. Раковський писав В. Лен?ну 29 серпня 1919 року, що Таращанський, Богунський та Н?жинський полки 12-о? арм?? перетворились в справжн? бандитськ? натовпи, де поширен? антисем?тськ? та антирадянськ? настро?, влаштовують погроми. Вже в червн? 1920 року пов?домлялося, що в деяких частинах Зах?дного та П?вденно-Зах?дного фронт?в .серед в?дсталих червоноарм?йц?в спостерегаються прояви антисем?тизму”.

У пол?тзведеннях п?дкреслювалась ворож?сть червоноарм?йц?в до комун?ст?в-?вре?в, командири частин просили не надсилати ком?сар?в-?вре?в, адже .в селянському середовищ? ?х не приймають ? не в?рять ?м”. М?т?нг червоноарм?йц?в Богунського полку прийняв резолюц?ю, в як?й пропонував тимчасово не приймати комун?ст?в-?вре?в до складу ЧК, щоби запоб?гти можливим провокац?ям. Особливо хвилювало червоноарм?йц?в, чому ?вре?в нема? серед простих вояк?в. Складно було працювати в РККА ?вреям-аг?таторам. Так, прац?вник аг?тпросв?ту Полтавського губво?нкому С. Мовшович в березн? 1919 року писавв, що в роту треба в?дрядити комун?ста не ?врея, для того щоб результати його роботи були б?льш пл?дними. ?нструктор аг?тпо?зду .Б?льшовик” допов?дав в червн? 1920-го року: .кожне слово аг?татора з ?врейського питання часто позбавля? його дов?ри в слухач?в, як? митт?во закривають оч? та вуха”7. На загроз? антисем?тизму наголосили члени першого з.?зду пол?тпрац?вник?в РККА Укра?ни 23-26 кв?тня 1919 року.8 Поширення анти?врейських настро?в серед червоноарм?йц?в зазначали й ?х пол?тичн? противники. Зокрема, в донесенн? ОСВАГу восени 1919 року зазначалося, що .розбит? п?д Бахмутом ешелони червоних... мали вагони, на ст?нах яких було написано: .Бей жидов — спасай Россию!”.9

Антисем?тизм, що нуртував в РККА, знайшов вих?д в одн?й з найтраг?чн?ших форм насильства в часи Громадянсько? в?йни — ?врейських погромах. .Краткая еврейская энциклопедия” визнача? погроми, як .напади оточуючого населення на ?вре?в з метою вбивств, насильства над особист?стю, грабунку, знищення майна, п?дпалень”.10 Вперше в Укра?н? такого роду масштабн? акц?? з боку д?ючо? арм?? були зд?йснен? саме б?йцями РККА на початку 1918 року в м?стах Черн?г?вськ?й губерн??: Глухов?, Новгород-С?верському та ?нших.

Масовий погром зд?йснив б?льшовицький Рославський заг?н 24 лютого 1918 року. П?сля поховання сво?х загиблих у бою з Батуринським полком УНР, червоноарм?йц? вир?шили .вир?зати вс?х буржу?в та ?вре?в”. Для цього вони з.?днались з... батуринцями.11 В березн? 1918 року стався червоноарм?йський погром в Полтав?. Причиною погрому була нестача продовольства в частинах РККА ? чутки, що ?вре? приховали усе зерно. Об?рван? ? п.ян? червоноарм?йц? громили виключно ?врейськ? магазини ? квартири.12

В?домий досл?дник ?врейських погром?в ?. Чер?ковер так змалював погром в Глухов?: .В?н тривав два дн?. Євре?в вбивали масами, ?м в?др?зали руки, д?тей вбивали на очах матер?в. Солдати були мертвецьк? п.ян?. Кров т?кла всюди, ц?л? с?м.? були розстр?лян?”. Укра?нський пол?тик та публ?цист О. Шульг?н в?рно зауважив схож?сть цього погрому з погромом, що вчинила арм?я УНР у Проскуров? в 1919 роц?13. В Мглин? Черн?г?всько? губерн?? навесн? 1918-го червоноарм?йц? вбили 15 чолов?к та багато поранили. Весною 1918 року погроми в Новгород-С?верському унесли життя 88 чолов?к, в Середн?й-Буд? — 25 чолов?к.

З новою силою ?врейськ? погроми в?дновилися в найстрашн?ший р?к Громадянсько? в?йни в Укра?н? — 1919. Як ? у попередньому роц?, червоноарм?йц? .в?дм?тилися” в цих ганебних акц?ях. В лютому 1919 року вони погромили Россаву та Мирон?вку Ки?всько? губерн??, в березн? — Бердич?в, в травн? — Умань. Покидаючи в березн? 1919 року Житомир, б?льшовики випустили 300 крим?нальних злочинц?в, як? вчинили погром. В березн? — на початку кв?тня 1919 антисем?тська хвиля прокотилася Полтавською губерн??ю.

11-12 травня 1919 року стався бунт 1-го Радянського селянського полка в Одес?. Загинуло 27 чолов?к, постраждало 50. Тод? ж Богунський полк вчинив погром в Золотонош? Полтавсько? губерн??. Погроми також сталися у Клеван? Волинсько? губерн??, Бердичив? та Погребищах Ки?всько? губерн??. В Васильков?, Обухов?, Уман?, Немиров? РККА довершувала те, що вчинили укра?нськ? повстанц?. Радянськ? джерела також глухо згадують про .антисем?тськ? настро?, що заразили 9 полк 44 див?з??, дислокований у Ки?в?”. В липн? 1919 року в Теоф?пол? на Волин? в?дбулося антиб?льшовистське повстання ?вре?в та селян п?д кер?вництвом Шишка. На знак помсти, таращанц? вбили б?ля 100 ?вре?в, спалили 176 будинк?в.14 Б?льшовицьк? погроми л?та 1919 року нав?ть викликали над?ю у ?х противник?в на розклад РККА ? остаточну поразку б?льшовик?в.15

Однак, ус? попередн? б?льшовицьк? погроми перевершила за розмахом Перша К?нна арм?я С. Будьоного, створена у листопад? 1919 року. Осп?ваний в радянськ?й ?стор?ограф?? бойовий шлях Першо? К?нно?, т?льки останн?м часом отримав об.?ктивне висв?тлення. Вже ?. Бабель вказував на те, що це був шлях грабунк?в та погром?в. В с?чн? 1920 року будьон?вц? вчинили погром п?д час захоплення Ростова. Масштаби погромних настро?в серед б?йц?в арм?? С. Будьоного вражали сучасник?в. Так, в пол?тзведенн? зам. голови политв?дд?лу С. Жилинський зазначав, що б?льш?сть складу арм?? впевнена у неможливост? появи в н?й ?врея. За невдач? на польському фронт? розплачувались м?сцев? ?вре?. За св?дченнями сучасник?в, жодна влада не вчиняла таких погром?в, як червон? козаки з арм?? С. Будьоного. Пол?туправл?ння Ревв?йськради республ?ки у зв?т? за червень-жовтень 1920 року пов?домляло про бандитизм, антисем?тизм, грабунки ? пияцтво серед червоноарм??ц?в Першо? К?нно?. Шоста кавдив?з?я вчинила погром в м?стечку Самгородок п?д гаслами .Б?й жид?в, комун?ст?в та ком?сар?в”.

У донесенн? пол?тв?дд?лу 12-о? арм?? в?д 6 грудня 1920 року пов?домлялося: .В Полонному район? будьон?вц? при в?дступ? грабували та насилували, вбили 10 ?вре?в, 2 тис. ?вре?в ви?хали з Полонного”. В травн? 1920 року Богунський та Таращанський полки Першо? К?нно? вчинили погром в Любар?, що тривав 15 дн?в. У вересн? погроми сталися в Остропол?, Полонному, Чартори? та Славут?. В Остропол? погром вчинив Г. Котовський. Особливо жорсток? погроми сталися при в?дступ? Першо? К?нно? з Польщ? в к?нц? серпня 1920 року.

14-та див?з?я в?дм?тила погромом свою появу у м?стечку Рогач?в, намагаючись визволити вже арестованих учасник?в попередн?х погром?в. Розформування див?з?й та суди мало допомагали, адже розклад захопив частину кер?вного складу. С. Будьоний та К. Ворошилов фактично покривали сво?х б?йц?в. За визнанням св?дк?в, розгул антисем?тизму викликав в них чимало турбот, щоправда, не ст?льки в план? його л?кв?дац??, ск?льки в сенс? заперечення такого факту перед вищ?м кер?вництвом.16 Б?льшовицьк? л?дери також були непосл?довн? в сво?й боротьб? з антисем?тизмом в РККА.17

За даними Арх?ву радянського ?врейства п?д час Громадянсько? в?йни на вс?й територ?? колишньо? Рос?йско? ?мпер?? було вбито понад 100000 ?вре?в, б?льше 0,5 м?льйону залишились без притулку. За ?ншими даними було заф?ксовано 1236 випадк?в ант??врейських виступ?в. 887 з них класиф?куються як погроми, а решта - як ексцеси, тобто акц??, що не супроводжувались масовим насильством. 493 погроми (40 %) зд?йснили в?йська Директор?? УНР; 307 (25 %) частини отаман?в Григорь?ва, Махно, Зеленого та ?нших, 213 (17 %) - частини арм?? Ден?к?на, 106 (8,5 %) — частини РККА. Св?док под?й Н.Ю. Гергель зарахував на долю Червоно? арм?? 106 погром?в, що склада? 8,6 % в?д ?х загального числа. Вбито 725 ?вре?в. Б?л? зд?йснили 17 % погром?в ? вбили 5235 чолов?к (17 % загиблих). Хоча РККА зд?йснила лише в 2 рази менше погром?в, н?ж ден?к?нц?, ?х погроми унесли в с?м раз?в менше житт?в.18

Виклика? увагу проблема визначення причин ?снування антисем?тських настро?в в Червон?й арм??. Головною особлив?стю антисем?тизму в табор? ус?х ворогуючих сил в часи Громадянсько? в?йни було те, що в?н поширювався знизу, ?нод? всупереч прямим вказ?вкам зверху. Можна погодитись з укра?нським д?ячем О. Коваленко, який зазначав в листопад? 1921 року, що .погроми робили темн? елементи, як? користувалися анарх??ю, перефарбовуючись кожного разу в той .захисний кол?р”, який ?м був виг?дн?ше”.19 Поширення антисем?тизму в часи Громадянсько? в?йни було обумовлено в першу чергу соц?альними причинами. Упереджен?сть проти ?вре?в, що фактично була частиною державно? пол?тики Рос?йсько? ?мпер??, напередодн? 1917 року була характерною рисою ментальност? ус?х ?? соц?альних верств. На думку сучасного рос?йського досл?дника С. Булдакова, можна говорити про два види антисем?тизму: антисем?тизм в смуз? ос?лост? ? антисем?тизм .без ?вре?в” поза смугою.20 В селянському середовищ? антисем?тизм спирався на багатосотл?тн? традиц?йн? забобони та упередження. В Укра?н? РККА на 70 % формувалася з селян.21 Попри доктрину б?льшовик?в про б?льш високу ступ?нь св?домост? пролетар?ату, антисем?тизм був нев?д.?мною частиною уявлень ? ц??? соц?ально? верстви, яку б?льшовики намагалися активно залучати до державного та в?йськового буд?вництва.22 Значного поширення набув антисем?тизм й серед оф?цер?в царсько? арм??, багато з яких п?д час Громадянсько? в?йни перейшли на службу до б?льшовик?в. Руйнац?я державност?, загальний хаос, радикал?зац?я сусп?льно? св?домост? внасл?док настання .смутних час?в” 1917-1922 рок?в вкрай загострили антисем?тськ? настро?. Проте, на нашу думку, антисем?тизм в РККА не сл?д пояснювати виключно загальними обставинами соц?ально-економ?чного та пол?тичного розвитку передреволюц?йно? Рос?йсько? ?мпер?? або називати серед вир?шальних причин .п?дступну д?яльн?сть ворог?в радянсько? влади”, що було властиво для радянсько? ?стор?ограф??.

Вагому частину в?дпов?дальност? за розпалювання антисем?тизму сл?д покласти на б?льшовик?в. Як вже зазначалося, до початку 1918 року в Укра?н? не було випадк?в масових погром?в. Про зв.язок м?ж особливостями б?льшовицько? пол?тики та загостренням антисем?тських настро?в св?дчать численн? джерела. Так, в допов?дн?й про стан ?врейсько? общини м?стечка Богуслав зазначалося, що ....селяни страшно обурен? на ?вре?в через комуни. Продукти возити в м?стечко р?шуче в?дмовляються. Їздити у село ?вре? побоюються через страх бути вбитими та пограбованими”.23 В сво?х знаменитих .Окаянных днях” ?. Бунин нав?в характерний еп?зод, що св?дчить про реакц?ю населення на численн? заклики б?льшовик?в до зд?йснення всесв?тньо? революц??. У в?дпов?дь на свою промову про близьку перемогу радянсько? влади у всьому св?т?, червоний комендант Одеси Фельдман отримав в?д селянських депутат?в в?дпов?дь: .Сього не буде — жид?в не хвате!”.24 Малозрозум?ле селянам гасло, до того ж почуте в?д ком?сара-?врея, породжувало в?дпов?дну реакц?ю, що не в?щувала н?чого доброго ?врейському населенню.

Безпосередню загрозу ?вреям несла класова пол?тика б?льшовик?в, ?х установка на .вибивання” грошей з .нетрудових елемент?в”. В характеристиц? становища населення Фастова восени 1919 року зазначалося, що .за б?льшовик?в, усю покладену на м?сто контрибуц?ю майже ц?лковито уплатили ?вре?, незважаючи на ?х б?дн?сть й нечисельн?сть пор?вняно з християнським населенням”.25 Систему утиск?в проти ?вре?в намагалися розкрити голови ?врейсько? громади м?ста Ки?ва у вересн? 1919 року. Не зважаючи на виключно .класов?” гасла б?льшовик?в, на думку ?врейських л?дер?в, б?льшовицьк? репрес?? (контрибуц??, примусов? роботи, взяття заручник?в) були спрямован? саме проти ?врейського населення.26 До системи репрес?й сл?д долучити утиски б?льшовиками рел?г?? ?вре?в — ?уда?зму. Пол?тика б?льшовик?в та ?? вплив на становище ?вре?в справедливо засуджувалися сучасниками. Зокрема, отримавши зв?стку про Новгород-С?верський погром, видатний ?врейський ?сторик С. Дубнов зауважив: .Ми гинемо в?д б?льшовик?в ? гинемо за них”. 7 липня 1918 року в?н з сумом зазначив, що .35 рок?в щоденно проклинав царський деспотизм, тепер кляну його ?знанку: .диктатуру пролетар?ату”.27 На думку ?. Чер?ковера, .радянська влада н?де, напевно, так жорстоко не зд?йснювала свою пол?тику ? н?де з таким захватом не штовхала до громадянсько? в?йни, особливо на сел?, як в Укра?н?, ц?лковито ?гноруючи складн? нац?ональн? стосунки, що ?снували тут, ? неминуч? для ?врейського населення насл?дки... Ця пол?тика запаленого факелу у пороховому погреб? дала радянськ?й влад? прив?д пролити р?ки невинно? ?врейсько? крови”.28 Под?бне трактування пол?тики б?льшовик?в подав укра?нець О. Шульг?н: .Б?льшовизм запровадив так? методи боротьби, таку жорсток?сть та породив так? жахи, таку ненависть, що в цей момент в людях Укра?ни пробудилася до?сторична людина. Вони звикли бачити, як загроза з.явля?ться з? вс?х стор?н, як трупи застилають вулиц? м?ста ? там розкладаються. Людське життя все б?льше знец?нювалась. Вбити чи бути вбитим — не мало значення”.29

Таким чином, б?льшовизм як ?деолог?я та пол?тика несе велику в?дпов?дальн?сть за трагед?ю ?врейства Укра?ни в часи Громадянсько? в?йни. В пол?тиц? б?льшовик?в гасло класово? боротьби ставилося над нац?ональними ? загальногуман?тарними ц?нностями. Це т?льки зовн? зн?мало нац?ональну проблему, а насправд? поглиблювало м?жнац?ональн? протир?ччя. Заперечення антисем?тизму, дивним чином ум?щувалося на стор?нках б?льшовицьких видань разом ?з закликами до безкомпром?сно? боротьби з ?врейською буржуаз??ю. Можна уявити, яка гримуча сум?ш вливалася, таким чином, у св?дом?сть червоноарм?йц?в. Єврейське питання було в принцип? козирним тузом, який б?льшовики використовували у боротьб? з? сво?ми противниками. Захищаючи на словах ?вре?в в?д погром?в, б?льшовики фактично боролися з ?врейською нац?ональною культурою. Мав рац?ю Д. Пасманик, який в статт? .Еврейский вопрос в России” (1919) писав: .Теоретично вважають, що б?льшовики не роблять ?врейських погром?в, гарантують ?вреям вс? права. Проте, б?льшовизм ? величезною загрозою для всього руського ?врейства”.30 Ця потенц?йна загроза б?льшовизму проявилася вже в часи Громадянсько? в?йни, повн?ше реал?зувалася за Стал?на та в п?зн?ших радянських антис?он?стських кампан?ях.

Отже, справжн? масштаби поширення антисем?тизму в РККА за роки Громадянсько? в?йни на територ?? Укра?ни замовчувалися в радянськ?й ?стор?ограф??. Насправд?, ц? масштаби сл?д визнати дуже значними. Антисем?тськ? настро? серед червоноарм?йц?в вилилися в кривав? погроми, що за розмахом небагато чим в?др?знялися в?д д?й ?х противник?в. Д?? б?льшовицько? влади у подоланн? антисем?тизму серед РККА не можна визнати достатньо ефективними. Справа не т?льки в складност? цього завдання, але й в суперечливост? заход?в влади. Пол?тика в?йськового комун?зму входила в р?шуче протир?ччя з будь-якими елементами гуман?тарно? пол?тики. Одним з урок?в Громадянсько? в?йни сл?д вважати те, що подолання м?жнац?ональних конфл?кт?в можливо т?льки в по?днанн? з демократичними перетвореннями. Вит?снення антисем?тизму на марг?нес сусп?льно-пол?тичного життя можливо т?льки в нац?онально-демократичн?й держав?, де буде встановлено розумний баланс м?ж ?нтересами кожного народу та р?зними соц?альними верствами населення.


1Серг?йчук В. Погроми в Укра?н?: 1914-1920. — К., 1998. - С. 422-423
2Козерод О. Переломные годы. Еврейская община на Украине в первое послевоенное десятилетие (1919-1929). — Харьков, 1998. — С. 39.
3Мандельштам Н. Отец // Минувшее. — М., 1990. — Т. 1. — С. 31
4Бабель И.Э. Дневник 1920 // Сочинения. — Т. 1. — М., 1991. — С. 371, 422
5Краткая еврейская энциклопедия. — Т. 1. — 1976. — Стб. 141
6Гринштейн А. Из истории 45 дивизии // Л?топис революц??. — 1927. - № 1. — С. 86-87
7Бубнов И.В. Борьба КП(б)У с антисемитизмом в Красной Армии в годы Гражданской войны. — Дис. канд. ист. наук. - Одесса, 1990. — С. 108, 135, 139, 155-156, 214-215
8Кудлай О.С. До питання про пол?тичну роботу в Червон?й арм?? на Укра?н? в 1919 роц? // Укра?нський ?сторичний журнал. — 1959. - № 4. — С. 98-104.
9Бутаков Я.А. Русские крайние правые и белое движение на Юге России в 1919 г. // Гражданская война в России. События, мнения, оценки. — М, 2002. — С. 452.
10Краткая еврейская энциклопедия. — Т. 6. — Иерусалим, 1992. — Стб. 562-576.
11Попович М. Єврейський геноцид в Укра?н?: ?стор?я та уроки // Ф?лософська ? соц?олог?чна думка. — 1996. - № 5-6. — С. 163
12Серг?йчук С. Петлюра ? ?врейство. — К., 1999. — С. 26-27.
13Шульгин О. Укра?на ? Червоний жах. Погроми в Укра?н?. — К., 2001. — С. 37
14Серг?йчук В. Погроми в Укра?н?: 1914-1920. — К., 1998. — С. 349.
1515. Там само. — С. 476.
16Поликарпов В.Д. Другая сторона буденовской легенды // Гражданская война в России. — М, 2002. — С. 597-627; Генис В.Л. Первая Конная армия: за кулисами славы // ВИ. — 1994. - № 12. — С. 64-77; Присяжный Н.С. 1-я Конная армия на польском фронте в 1920 году. — Ростов н/Д, 1992
17Литвин А. Красный и белый террор в России. 1918-1922. — М., 2004. — С. 290-291
18Будницкий О.В. Русскиий либерализм и еврейский вопрос // Гражданская война в России. События, мнения, оценки. — М, 2002. — С.540.
19Серг?йчук В. Погроми в Укра?н?: 1914-1920. — К., 1998. — С. 500.
2020. Булдаков С. Красная смута. Природа и последствия революционного насилия. — М., 1997. — С. 143, 263
21Великий Жовтень ? Громадянська в?йна на Укра?н?. — К., 1987. — С. 509.
22Wynn Ch. Strikes and Pogroms in the Donbas-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870-1905. — Princeton, 1992.
23Серг?йчук В. Погроми в Укра?н?: 1914-1920. — К., 1998. - С. 337.
24Бунин И. Окаянные дни. 1919. — Одесса: Маяк, 1991. - С. 39-40.
25Серг?йчук В. Погроми в Укра?н?: 1914-1920. — К., 1998. - С. 478.
26Там само. - С. 351.
27Дубнов С.М. Книга жизни. — Рига, 1935. — Т. 2. - С. 260, 263
28Чериковер И. Антисемитизм и погромы на Украине 1917-1918. — Берлин, 1923. — С. 25.
29Шульгин О. Вказана праця. — С. 44.
30Козерод О. Вказана праця. — С. 30

Добавление комментария
Поля, отмеченные * , заполнять обязательно
Подписать сообщение как


      Зарегистрироваться  Забыли пароль?
* Текст
 Показать подсказку по форматированию текста
  
Главная > Мигдаль > События > Одесса и еврейская цивилизация - 3 > 3-я Международная научная конференция «Одесса и еврейская цивилизация» > АНТИСЕМ?ТИЗМ В ЧЕРВОН?Й АРМ?Ї У РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ В?ЙНИ НА ТЕРИТОР?Ї УКРАЇНИ
  Замечания/предложения
по работе сайта


2021-12-02 03:03:03
// Powered by Migdal website kernel
Вебмастер живет по адресу webmaster@migdal.org.ua

Сайт создан и поддерживается Клубом Еврейского Студента
Международного Еврейского Общинного Центра «Мигдаль» .

Адрес: г. Одесса, ул. Малая Арнаутская, 46-а.
Тел.: (+38 048) 770-18-69, (+38 048) 770-18-61.

Председатель правления центра «Мигдаль»Кира Верховская .


Jewniverse - Yiddish Shtetl Dr. NONA Еврейский педсовет